Історія створення індустріальних парків

Одним з факторів потужного індустріального зростання, як засвідчує світовий досвід, мають стати індустріальні парки. Певні кроки щодо створення та розбудови індустріальних парків у нашій державі вже зроблено.

Прийняття закону України «Про індустріальні парки». Це сприяло прискоренню темпів створення індустріальних парків в Україні. Проте,  що характерно, переважна більшість індустріальних парків не функціонують так, як це передбачено законом, або ж зовсім не мають інвесторів на своїх територіях, тому необхідності створення індустріального парку тільки на базі Браунфілда та пропозиції щодо його розвитку як важливого елемента міста та об’єкта залучення інвестицій, у тому числі і прямих іноземних.

Перший індустріальний парк був створений у Манчестері, в Англії, ще в 1896 р. Ернстом Холі, який придбав близько 10 га землі й створив транспортну та інженерну інфраструктуру і почав здавати в оренду підготовлені майданчики промисловим компаніям. У минулому столітті індустріальні парки почали активно створюватися в Європі та США переважно у великих містах, транспортних та промислових зонах. Розвиток індустріальних парків у наших сусідів: Польщі, Угорщині, Чехії, де сьогодні функціонують сотні індустріальних парків, створених за активної фінансової підтримки ЄС, сприяло введенню в дію десятків тисяч робочих місць, щорічному збільшенню макропоказників кожної з країн.

Кінець ХХ – початок ХХI століття ознаменувався активним міжнародним поступальним розвитком інноваційної інфраструктури, пов’язаної зі зростанням кількості технопаркових структур. Всього у світі на сьогоднішній день діє понад 700 технопарків, в тому числі близько 40 % – у США, більше 30 % – у країнах Європейського союзу приблизно 10 % – у Китаї, інші 20 % припадають на всі інші країни світу. Абсолютним лідером по кількості створених технопарків є Сполучені Штати Америки, де на початок 1990-х років функціонувало вже понад 70 промислово розвинених зон, а до 2010 року – близько 300.

Економічне зростання США, країн Західної Європи, а також лідерів економічного розвитку Південно-східної Азії, Індії та Китаю в останні роки багато в чому пов’язані зі стратегічним розвитком інноваційної економічної інфраструктури, а саме: індустріальних і технологічних парків, бізнес-інкубаторів, інноваційних кластерів, центрів трансферу технологій тощо. Технопаркові структури є одними з найбільш динамічних інфраструктурних об’єктів, які створюються практично завжди з метою концентрації на певній локальній території інноваційних виробників, що інтенсивно розвиваються, а також сервісних компаній та компаній які забезпечують основне виробництво, технологічних центрів, освітніх та науково-дослідних установ, метою яких є досягнення випереджаючого розвитку промислового потенціалу територій.

Так, за даними Мінекономрозвитку України з 2013 до кінця 2019 року в Україні ініційовано створення 42 індустріальних парків, які включені до Реєстру індустріальних парків; також функціонують кілька приватних індустріальних парків, які не включені до Реєстру індустріальних парків. На зацікавленість у цьому процесі регіональних влад вказує те, що індустріальні парки створюються переважно на землях виключно комунальної власності (72%), змішаної  (комунальна та приватна) власності – 8%. Як позитивне явище, відмітимо ініціативу приватного капіталу, який створює індустріальні парки на землях, що належать йому (16%). Решта парків знаходяться на землях державної власності – 4%. Індустріальні парки створені у різних галузях промисловості та географічно розташовані у різних регіонах України. Класичним індустріальним парком можна назвати земельний масив площею від 2 до 1000 гектарів, юридично і технічно організований як спеціалізований об’єкт прибуткової нерухомості, з інженерно-підготовленими земельними ділянками, призначеними для розташування виробничих площ. Виробництво у ньому має займати не менше 50% від усіх видів діяльності.

Незалежно від конкретної держави в узагальненому вигляді технопарки зводиться до чотирьох моделей – американської (характерна для США, Канади, країн Південної Америки), японської (Японія), китайської (Китай, Сінгапур, Тайвань, Корея) і змішаної (країни Західної Європи – Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Скандинавські країни).

 

Ключові відмінності чотирьох моделей створення технопарків

Характеристика

Американська модель

Японська модель

Китайська модель

Змішана модель

Іниціатива створення

Переважно приватна

Державна

Державна

Будь-яка

Ядро технопарку

Один або кілька університетів або дослідницьких центрів

Технологічний сектор префектури, яка є основою будівництва технополісу

Дослідницький університет або високотехнологічна компанія

Дослідницький університет або технологичний сектор провінції /округа

Мета розитку

«Вирощування» стартапів у високотехно-логічних секторах економіки, підвищення рівня інноваційного потенціалу

Розвиток економіки, нарощування промислового потенціалу, вирівнювання рівня розвитку територий

Залучення іноземних інвестицій, стимулювання розвитку високотехноло-гічних секторів

Стимулювання інноваційної активності компаній, підвищення конкуренто-спроможності приорітетних секторів економіки

Приорітетна галузева приналежність

IT, комп’ютерні технології, телекомунікації, зв"язок, радіоелектроніка

Високі технології, телекомунікації, мікроелектроніка

Високі технології, телекомунікації, біотехнології, нанотехнології, космічні технології

Будь-яка в залежності від пріоритетів розвитку економіки країни

Фінансування

Переважно приватне / Автономне самофінансування

Переважно державне

Переважно державне

Державне

Участь держави

Побічна (через законодавчі ініціативи, надання пільг та преференцій)

Пряме (регулювання, управління, розвиток)

Пряме (регулювання, управління, розвиток)

Пряме / опосередковане

Типові технопарки моделі

Silicon Valley, Research Triangle of North Carolina, Boston 128 route

Tsukuba, Yokosuka Research Park, Sen-dai

Zhōngguāncūn, Chuncheon-si, Hsinchu Science Park

Sophia Antipolis, Phöniх, Bеrlin Adlershоf

 

 

Роль і місце індустріальних парків у залученні іноземних інвестицій

На думку, керівництва"Management Bureau" в сучасних умовах розвитку економіки України найбільш оптимальною є американська модель, тому керуюча компанія зорієнтована на створення індустріального парку Браунфілд з фінансуванням облаштування території за рахунок приватного капіталу.

Рейтинг України та країн-сусідів за показниками "отримання дозволу на будівництво", "підключення до електромереж" та "реєстрація власності".

Економіка

Отримання дозволів на будівництво

Підключення до системи електропостачання

Реєстрація власності

Польща

46

46

38

Словаччина

103

53

7

Румунія

95

134

57

Білорусь

28

24

5

Російська Федерація

115

30

9

Молдова

165

73

21

Туреччина

102

58

54

Україна

140

130

63

 

Аналіз існуючих індустріальних парків в Україні

Станом на жовтень 2019 року до Реєстру індустріальних (промислових) парків України було внесено 42 парки. Парки створювались з ініціативи органів державного управління та місцевого самоврядування, приватної ініціативи, а також зі спільної ініціативи державних органів та приватних компаній. Так, із зазначених у Реєстрі 42 парків, з ініціативи державних органів влади та органів місцевого самоврядування створені 29 одиниць та за ініціативою приватних структур – 13.

Динаміка створення індустріальних парків в Україні та залучення учасників.

№ з/п

Рік внесення у Реєстр

Всього

У тому числі створені з ініціативи

Укладені угоди з учасниками

Органів влади

Приватних структур

1

2014

11

7

4

2

2

2015

0

0

0

 

3

2016

3

2

1

1

4

2017

13

10

3/1

7/3

5

2018

9

6

3

 

6

2019

6

4

2

 
   

42

29

13

10